реалізуватися, щоб бути спокійною нарешті ... потрібно щось зробити ще - написати книгу, знятися в кіно, треба народити ще одну дитину. Адже є жінки, які не знають, що таке діти, у них їх немає. Я думаю, що це їхнє щастя, що вони не розуміють, наскільки не відбулися в цьому житті. Вони ж бо не розуміють ... Може, це жорстоко, і я не маю права так говорити, але все-таки вони дуже багато втратили ... У якийсь момент я вирішила жити без любові ... думала, що для цього просто не годжуся. Але Бог послав мені Його. Виходить якась романтична історія. Як ніби хтось її зрежисирував ... лише б він не забоявся. Rep_1 Якісь вірші народжуються і розривають мене ... які то теми водяться навколо мене - їх тільки треба впіймати. Чомусь згадується все відразу-і погане, і гарне ... Їх треба впіймати. Ці теми ... записати - так вони перестануть мучити мене .... Добре, що я не вмію писати вірші ... Я перечитала свій щоденник - яка я незрозуміла .. СКЛАДНА ... Та ні ж! Ні, я не складна ... я дуже легка людина, і в побуті і в спілкуванні. Просто я в очікуванні, відчуваю що ось це ось не моє, а ось це ось - моє ... Але почуття завжди поперек розуму ... або він наперекір почуттям ... І він, цей розум, завжди на взводі, готовий спустити курок і пристрелити ці мої почуття. Але я не дамся на цей раз так легко ... так було витрачено ще один день без НЬОГО. Rep_1