Йшла велика битва. Сили майже рівні. Тоді жрець однієї зі сторін піднявся на гору і, піднявши руки до неба, став молитися. Поки він молився, його військо перемагало. Але руки були слабкі. І він іноді опускав їх, щоб відпочити. Його військо в цей момент починало відступати. Тоді він попросив свого помічника підтримувати його руки. І військо цього жерця перемогло. Тепер ми говоримо, коли вже немає сил боротися - не опускати руки. Я завжди це пам'ятаю. Але той жрець був не один ... Ще в моєму вигаданому світі всі люди дуже гарні. І я їх усіх дуже люблю. Тільки є ще напівлюди і нелюди. Кожному дається по силам. Чим більше в тобі світла, тим темніше людина поруч. Це тільки для того, щоб ти зумів стати ще більшим світлом. Або опустив руки. Той, темний, що поруч - у нього багато всяких щтучек, витончених і бридких. Ти будеш намагатися бути для нього світлом. А він буде намагатися тебе погасити. Як Інь і Янь ... гармонія. Це дуже важко, не опускати руки. ... .. Якщо б я могла говорити з Місяцем, я б попросила, щоб вона завмерла. Щоб я могла говорити тільки з Тобою ...